3 жовтня о 15:50 в залі "Солодке життя" кінотеатру "Жовтень" ведучий Кінолекторію "9-те Держкіно" Олег Шинкаренко представляє лекцію "Творчість Майка Лі"

Квитки вартістю 15 грн продаються в касі кінотеатру; відкрито попередній продаж; тел.адміністратора 417 30 04; Адреса кінотеатру: Поділ, вул.Костянтинівська, 26, М.Контрактова пл.

Адреса кінотеатру: вул. Костянтинівська, 26, станція метро "Контрактова площа".
Бронювання квитків тел. 417-27-02

Справжні британські панки - які вони?

Про це розповідають ті, хто на власному досвіді стикався з цією сьогодні остаточно мертвою субкультурою. Тепер прилизаних та нафарбованих панків зображують на сувенірних листівках, що продають в Лондоні для туристів. Їх вкриті шикарним лаком ірокези нагадують кежуал-моду, яку почали пропонувати в бутіках для дружин нуворішів.

Гарі Олдмен у ролі панка Коксі



та

Тім Рот у ролі його приятеля-жертви Коліна



Ця пара нагадує П’єро та Арлекіна у жалюгідних декораціях Спальних районів Лондона початку 80-х, де батько стоїть за сином у черзі за допомогою по безробіттю. Саме тому назву фільму дехто читає як два окремих слова

M E A N
T I M E

«Підлі часи».

Фільми Майка Лі – це оригінальний досвід як для самого режисера так і для акторів, і навіть для глядачів. Зрозуміло, що Лі та його акторська команда «входять» у фільм, не маючи навіть гадки, де саме їм доведеться вийти. Фільм стає для глядача такою самою надзвичайною та сповненою відкриттів подорожжю, якою він спочатку був для режисера. Різниця поміж звичайним фільмом і фільмом Майка Лі полягає у тому, що персонажі та епізоди не є статичним набором абстрактних значень, які треба негайно розтовкмачити. Це скоріше послідовність текучих подій у русі, які треба прожити. Таким чином фільми Лі – це і є саме життя.
Американський кінематограф схильний подавати характери своїх персонажів з погляду морального та емоціонального абсолюту: цей добрий, цей поганий; цей ідеаліст, цей цинік; цей герой, а той – злодій. В фільмах Лі немає правих та винуватих, немає просто когось або чогось визначеного. Всі дуже різноманітні та сповнені протиріч.
Лі не вірить у якусь загальну та прийнятну для всіх правду. Як колись зауважила Емілі Дікінсон, правда – це лише схильність вбачати щось під певним кутом зору. Немає людей ідеально правих. Погляди героїв фільму «Тим часом» не збираються у якусь окрему всеобіймаючу картину, тому що загальне імперсональне розуміння – це ілюзія.
На відміну від надто політизованого Кена Лоуча, Лі – британський хронікер наслідків занепаду суспільного договору, який зображували всі – від Діккенса до Джорджа Оруела.

З книги Рея Карні «Кінематограф Майка Лі: Весь світ в обіймах»